Прикордонник сказав — прикордонник зробив!

Станіслав Сергійчук — курсант 4 курсу, майстер спорту України з боротьби самбо, дзюдо, член двох національних збірних, призер чемпіонату Європи з боротьби дзюдо, чемпіон Світу з самбо.

У 2019 році хлопець привіз з Чемпіонату  світу з боротьби самбо бронзу. «Трохи не вистачило везіння», — сказав тоді Станіслав, і додав, що врахував всі недоліки, зробив висновки та з наступних змагань привезе золото. І дійсно, з Чемпіонату світу 2020 року спортсмен повернувся із золотою медаллю.

Ми розпитали чемпіона про змагання, про шлях до перемоги, про складові успіху та про спортивні мрії.

Бойовими мистецтвами Станіслав займається з п’яти років. До спортивної зали хлопця привів батько — майстер спорту з самбо. «Перші роки змагань в мене взагалі не було других, третіх місць. Тільки перші!», — розповідає Стас.

Згадує, що виходити на перші сутички, йому, шестирічному хлопчику, було трохи страшно, але бойовий характер та настанови батька, що якщо взявся, то треба доводити справу до кінця, мотивували рухатися вперед, до перемоги.

— Самбо  загартовує тебе, додає мужності, формує характер. Це також самодисципліна. Якщо ти хочеш досягти успіху — дисципліна  має бути на першому місці. Наприклад, на зборах ранкова зарядка о 7.00. Підійдеш о 7.01 – ризикуєш відправитись додому. Тому графік та дисципліна — це важливо, якщо ти хочеш досягти певної мети.

 

Хлопець ділиться, що не одразу з розумінням ставився до вимог батька-тренера, але згодом визнав необхідність дотримуватись режиму, графіка тренувань.

— В якийсь момент я зрозумів, що спорт — це моє! І почав вже сам заводити будильник, прокидатися вранці на пробіжку, займатися. Ще й батька іноді будив.

 Так спорт став не просто хобі, а стилем життя.

У 2017 році Станіслав Сергійчук вступив до Національної академії Держприкордонслужби України.

— В нашій родині вже є прикордонники. Прикордонником мріяв стати й мій батько, тому мені була близька ця професія.

 Зізнається, що поєднувати навчання та спорт непросто, але і тут стає на допомогу відшліфована роками тренувань сила волі та самодисципліна.

— В академії завжди з розумінням ставляться, допомагають. А ще тут хороші тренери, які завжди забезпечують якісну фізичну підготовку.

 На Чемпіонаті світу 2020 року, що відбувся у Сербії,  Станіслав вперше змагався у новій для себе ваговій категорії (90 кг).

— Підготовка до цього Чемпіонату відрізнялась, вона була зовсім не такою, як у попередні роки. Мені не вистачало ваги, а отже треба було брати витривалістю та продуманою тактикою.

 Спочатку Сергійчук больовим прийомом переміг білоруса, а згодом спортсмена з Кіпру. Фінальний бій був непростим, із серйозним супротивником — киргизьким атлетом, який був фаворитом змагань. Але з підтримкою тренерів та консультантів, мобілізувавши свої вміння та напрацювання, Станіслав переміг у фіналі та виборов омріяне золото.

Першими, кому спортсмен зателефонував  після перемоги були батьки, які завжди дуже хвилюються та підтримують сина.

Щодо своїх майбутніх спортивних мрій, Станіслав запевняє, що ніколи не потрібно зупинятися!

— Я змагався на молодіжному чемпіонаті світу, а сьогодні вже у дорослій збірній, і знов почнуться змагання за кубок Європи, за кубок світу. Звичайно, титул Чемпіона світу назавжди з тобою, але ж можна стати дворазовим, триразовим чемпіоном!

Самбо наразі не включене у програму Олімпійських ігор, проте Станіслав Сергійчук має також досягнення в іншому, олімпійському виді спорту — дзюдо, а отже має плани підкорити Олімп.

— Треба не боятися робити певні кроки, рухатись вперед, не сидіти на місці, не лінуватися. І тоді обов’язково все вийде!