Ми завжди раді повертатися додому та завжди будемо пам’ятати тих, хто вже ніколи не повернеться – прикордонник «Ден»

26-річний курсант І курсу Національної академії Держприкордонслужби на псевдо «Ден» вже встиг пройти службу в найгарячіших точках.

Під час проведення АТО на сході України, хлопець як раз мав проходити строкову службу, натомість він вирішив одразу відправитися в зону бойових дій добровольцем. Для служби обрав розвідувально-диверсійний підрозділ. Служив здебільшого на території Луганської області, виконував бойові завдання, брав участь у штурмах, у зачистках звільнених територій. Воїну допомагала спортивна підготовка, адже хлопець серйозно займався самбо та греко-римською боротьбою. Під час виконання одного із завдань командира його підрозділу було смертельно поранено. Так сталося, що саме «Дену» довелося взяти керування на себе. У неповних 19 років юнак став командиром диверсійно-розвідувальної групи.

Відслуживши певний термін він повернувся до цивільного життя, одружився та став батьком. Хлопець запустив блог, який набрав 16 тисяч підписників: розповідав про спорт, про тренування та про правильне харчування. Проте у лютому 2022 року передчував, що повномасштабної війни не уникнути. На той час «Ден» мав вдруге стати батьком. Він був готовий знову зі зброєю в руках захищати рідну землю, лише попросив відтермінування, поки не народиться дитина. Після народження доньки, воїн підписав контракт з Держприкордонслужбою України і у складі бойового підрозділу відправився в зону бойових дій. Виконував завдання на Луганщині, а пізніше, разом з іншими силами оборони тримали позиції на Бахмутському напрямку, зокрема разом з побратимами вони штурмували міст річки Бахмутки.

З часом «Ден» зрозумів, що хотів би присвятити військовій службі своє життя та вирішив здобути фахову освіту. Проте спочатку хотів отримати більше реального бойового досвіду, адже вважає, що для офіцера вкрай важливо володіти не тільки теорією, але й практикою.

У своєму житті курсанту довелося також пройти крізь чи не найскладніше випробовування війни — втрату побратимів, друзів. Особливо болісним було для нього дізнатися про загибель побратимів з його підрозділу вже під час вступних випробувань до Національної академії. Хлопець винив себе, адже йому здавалося, що якби тільки він був там, з ними, то цього б не сталося. Пам’ять про товаришів тепер назавжди в його серці. «Ми завжди раді повертатися додому та завжди будемо пам’ятати тих, хто вже ніколи не повернеться», — каже прикордонник.

Для навчання «Ден» обрав спеціальність «психологія»: перш за все хоче розібратися в собі, вилікувати свою «поранену» війною душу, а в майбутньому мріє допомагати іншим військовим справлятися зі стресом, будувати мирне, спокійне життя. Із завершенням навчання, якщо ще буде тривати війна, «Ден» каже, що безперечно відправитися «на нуль», адже саме там стануть у пригоді його досвід та здобуті у військовому виші знання. Закликає українців не забувати, що в країні йде війна, та не втрачати єдність та готовність допомагати військовим, адже саме спільними зусиллями ми зможемо здолати ворога. Наголошує, що після Перемоги буде багато роботи з відбудови та відновлення України, тож він обов’язково знайде чим бути корисним для країни й у мирний час.