«За нами правда та Перемога!», – прикордонниця Олена Каракай

«Слідкуйте за своїми думками, вони стають словами. Слідкуйте за своїми словами, вони стають діями. Слідкуйте за своїми діями, вони стають звичками. Слідкуйте за своїми звичками, вони формують характер», – такі слова можна прочитати в кабінеті медикині Олени Каракай. Відчувається, що характер цієї жінки сформований мудрими думками, вагомими словами та рішучими діями.
Олена народилася та виросла в Амвросіївці Донецької області, де працювала акушером та фельдшером на станції швидкої медичної допомоги. Вже понад 10 років як жінка пов’язала свій професійний шлях з Державною прикордонною службою України. У 2014 році, на початку російської агресії, Олена перебувала на Донеччині у складі підрозділу, який один із перших зіткнувся з ворогом. «Ми були перші, перші, хто зустрів на той час ворога. Нас всі підтримували й допомагали, чим могли, і бригади збройних сил, і підрозділи Державної прикордонної служби», – згадує прикордонниця. Непросто було пережити те, що її рідна земля опинилася під окупацією: «Ти знаходишся у себе вдома, але ти вже більше не повноправний хазяїн на своїй землі… Ми не були готові до війни, та й до війни в принципі неможливо підготуватися… Але ми боролися як вміли та як мали змогу на той час». Розповідає, що ситуація з наданням медичної допомоги була дуже складною – не вистачало елементарних медикаментів, обладнання, людей… Олена виносила поранених з-під обстрілів, надавала допомогу під світлом кишенькових ліхтариків, доставляла поранених до медичних закладів, нерідко зі значним ризиком для свого життя. Згадує, як під час однієї з евакуацій пораненого попали під мінометний обстріл, в наслідок якого в автомобіля, переобладнаного під «швидку», відірвалися дверцята. Без дверей доставили поранених до Маріуполя та одразу повернулися назад, на позиції.
Українці досі пам’ятають мужність та стійкість прикордонників, які у 2014 році стримували ворога на східних рубежах держави.
У травні 2017-го року Президент України вручив Олені Каракай медаль «Захиснику Вітчизни».
Військові медики після повномасштабного збройного вторгнення російської федерації зіткнулися з новими викликами та завданнями.
Весь час, поки була можливість, Олена тримала зв’язок з медиками, які знаходилися в районах активних бойових дій та гарнізону Маріуполь: консультувала, з’єднувала з колегами, збирала та передавала необхідну медичну інформацію.
Сьогодні Олена продовжує служити в Державній прикордонній службі. Вона – фізичний терапевт, реабілітолог та спеціалізується на відновленні військовослужбовців після травм чи поранень. «Мало людину просто пролікувати, просто прооперувати, важливо повернути до звичайного повноцінного життя», – зазначає Олена Каракай. Друга спеціалізація Олени – ерготерапевт, тобто спеціаліст, який допомагає відновлювати втрачені навички через травми або поранення, налаштовує людину жити в тому стані, в якому вона перебуває. «Це зазвичай ті люди які отримали поранення кінцівок, які мають ампутації, розлади психічного характеру. Вони потребують сторонньої допомоги і їм потрібно навчитися жити у своєму новому стані, у тих умовах, в яких вони перебувають», – розповідає Олена та згадує, яке щастя для неї як для лікаря, коли її пацієнти діляться з нею успіхами, прогресом, досягнутим в процесі лікування та реабілітаційних заходів.
Донька та син Олени пішли стопами матері – також одягнули військовий однострій та стали на захист рідної країни.
Смілива прикордонниця не сумнівається, що українці обов’язково повернуть тимчасово окуповані території, свої домівки, адже за нами правда та Перемога.